Кодекс етики франчайзингу

На початку 1970-х років Європейська федерація франчайзингу поставила перед собою місію внести ясність у права та обов’язки в договорі франчайзингу, розробивши Європейський кодекс етики франчайзингу.

Кодекс із його описом, цінностями та рекомендованою практикою є інструментом, який спрямований на створення спільноти франчайзингових операторів, орієнтованих на цінності, у Європі. Кодекс лежить в основі зобов’язань EFF та її членів національних асоціацій франчайзингу в Європі щодо формування сьогодення та майбутнього розвитку франчайзингу. Кодекс пропагує його як партнерство незалежних підприємців, які співпрацюють у динамічному, звільняючому та корисному шляху до підприємництва.

ПРЕАМБУЛА

1. У цій преамбулі викладено мету Європейського кодексу етики франчайзингу та принципи, згідно з якими Асоціації франчайзингу, члени Європейської федерації франчайзингу, застосовуватимуть Кодекс у своїх країнах.
2. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОДЕКС ЕТИКИ ФРАНЧАЙЗИНГУ — це практичний набір важливих положень щодо управління відносинами між франчайзером і кожним із його франчайзі, які працюють разом у рамках франчайзингової мережі. Основними етичними принципами, які підкреслюють цей набір положень, є добросовісність і чесність, що перекладається як відносини франчайзера та франчайзі, засновані на чесності, прозорості та лояльності, кожен з яких сприяє формуванню довіри у відносинах.
3. Принципи КОДЕКСУ застосовуються на всіх етапах франчайзингових відносин: передконтрактних, договірних і постконтрактних етапах, а також для всіх учасників франчайзингової галузі, незалежно від членства в асоціації чи ні.
4. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОДЕКС ЕТИКИ ФРАНЧАЙЗИНГУ є самовизначеним та саморегульованим кодексом етичної поведінки європейської франчайзингової галузі та призначений для всієї франчайзингової індустрії в цілому, щоб отримати вказівки щодо франчайзингу в цілому. Він походить від спільноти членів EFF, але пропонує себе як стандарт для всіх учасників франшизи, теперішніх і майбутніх.
5. Чіткі та недвозначні принципи КОДЕКСУ не суперечать національним законам і основним правам в ЄС. Її принципи мають постійну мету створення більш ефективної основи для франчайзингу.
6. Зокрема, КОДЕКС є основою діяльності членів національної франчайзингової асоціації ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ФРАНШИЗ. Їх відповідні правила членства, акредитація, а також дисциплінарні схеми повинні відповідати стандартам, встановленим у КОДЕКСІ. КОДЕКС у повному обсязі є обов’язковим для всіх членів EFF, а також для їхніх відповідних членів. КОДЕКС схвалений усіма франчайзинговими асоціаціями-членами EFF, кожна з яких віддана його просуванню, тлумаченню та впровадженню у своїй країні. Кожна асоціація несе відповідальність за те, щоб Кодекс був загальнодоступним, зокрема для всіх тих, хто вступає у франчайзингову галузь.
7. Національні франчайзингові асоціації, які є членами EFF, мають можливість додати до Європейського кодексу етики національне розширення та/або тлумачення відповідно до національних вимог, за умови, що це не відступає від Кодексу та не тлумачить його неправильно (скорочено «додатки»). .
8. EFF представляє галузь франчайзингу в цілому , що, у підході багатьох зацікавлених сторін, означає інтереси франчайзингових мереж , включно з франчайзерами та франчайзі, по відношенню до органів державної влади, громадянського суспільства та споживачів.
9. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОДЕКС ЕТИКИ ДЛЯ ФРАНЧАЙЗИНГУ був спочатку написаний у 1972 році головними галузевими гравцями в Європі, членами асоціацій-засновників EFF. Це безпосередньо відображає досвід доброї поведінки франчайзерів і франчайзі в Європі. Його було переглянуто в 1992 році, щоб відобразити еволюцію франчайзингу на ринку, а також відповідати розвитку нормативно-правової бази ЄС.
10. КОДЕКС був знову оновлений у 2016 році, щоб інтегрувати додаткові положення, як нові, так і завантажені з національних додатків асоціацій-членів EFF. Ці положення відображають найкращу практику, а також зрілість відносин франчайзера та франчайзі в асоціаціях-членах EFF, з яких вони взяті. Цей Кодекс також містить рекомендації Європейської Комісії щодо найкращої практики розробки Кодексів саморегулювання. Таким чином, Кодекс EFF є живим планом дій. Його оновлення є постійними та періодичними, щоб відобразити постійну еволюцію франчайзингу в Європі, і, зокрема, якість відносин франчайзера та франчайзі.
11. EFF вірить, і це підтверджується її 40-річним досвідом як єдиного голосу для франчайзингу в Європі, що надійне саморегулювання є найкращим і найбільш гнучким способом регулювання для європейської франчайзингової галузі. Саме на цьому фундаменті франчайзинг зробив значний внесок у сприяння незалежному підприємництву, зокрема розвитку малого та середнього бізнесу та модернізації торгівлі, а також пов’язаної з ними зайнятості на європейських ринках.
12. ЄВРОПЕЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ФРАНЧИЗИНГ (EFF) — це некомерційна міжнародна асоціація, заснована в 1972 році. Вона зареєстрована в Брюсселі, Бельгія, де має постійний Секретаріат. Членами Федерації є єдині акредитовані національні асоціації франчайзингу з країн, які підпадають під гео/інституційні умови, викладені в Статуті EFF.
13. Визначальною роллю EFF є сприяння поширенню та застосуванню цього КОДЕКСУ ЕТИКИ ФРАНЧАЙЗИНГУ з метою забезпечення належного розвитку етичного франчайзингу в Європі.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ФРАНЧАЙЗИНГУ

Франчайзинг — це система маркетингу товарів і/або послуг і/або технологій, яка базується на тісній і безперервній співпраці між юридично та фінансово відокремленими та незалежними підприємствами, франчайзером та його окремими франчайзі, за допомогою якої франчайзер надає своєму окремому франчайзі право , і накладає зобов’язання вести бізнес відповідно до концепції Франчайзера.

Право дає право та зобов’язує окремого Франчайзі, в обмін на пряму чи непряму фінансову винагороду, використовувати фірмове найменування Франчайзера, та/або торгову марку та/або знак обслуговування, ноу-хау, бізнес-технічні методи, процедурну систему та інші промислові та/або права інтелектуальної власності, підкріплені безперервним наданням комерційної та технічної допомоги в рамках та на термін дії письмової угоди про франчайзинг, укладеної між сторонами з цією метою.

• « ноу-хау » означає пакет незапатентованої практичної інформації, отриманої в результаті досвіду та випробувань Франчайзера, яка є секретною, суттєвою та ідентифікованою;
• « секретний » означає, що ноу-хау не є загальновідомим або легкодоступним; воно не обмежується у вузькому сенсі тим, що кожен окремий компонент ноу-хау має бути абсолютно невідомим або недоступним за межами бізнесу Франчайзера;
• « значний » означає, що ноу-хау є значним і корисним для покупця для використання, продажу або перепродажу контрактних товарів або послуг;
• « Ідентифікований » означає, що ноу-хау має бути описано достатньо вичерпним чином, щоб можна було перевірити, чи відповідає воно критеріям секретності та суттєвості.

2. КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ

2.1 Франчайзер є ініціатором і довгостроковим опікуном на ринку франчайзингової мережі, що складається з Франчайзера та його окремих Франчайзі.

2.2 Зобов’язання Франчайзера:

Франчайзер

1. має успішно реалізовувати бізнес-концепцію на відповідному ринку принаймні один рік і принаймні в одній пілотній одиниці до того, як розпочати свою франчайзингову мережу на цьому ринку;
2. бути власником або мати законні права на використання торгової назви своєї мережі, торгової марки чи інших ідентифікаційних ознак;
3. визнають своїх франчайзі незалежними підприємцями і не підпорядковують їх прямо чи опосередковано як працівників;
4. забезпечує Індивідуальному франчайзі початкове навчання та постійну комерційну та/або технічну допомогу протягом усього терміну дії угоди;
5. надає право використовувати ноу-хау, передане та/або надане франчайзі, за збереження та розвиток якого несе відповідальність франчайзер;
6. повинен передавати та/або надавати ноу-хау Франчайзі за допомогою відповідних засобів інформації та навчання, а також контролювати та контролювати належне використання цього ноу-хау;
7. заохочувати зворотній зв’язок інформації від франчайзі з метою підтримки та розвитку ноу-хау, переданого та/або наданого їм;
8. повинні на переддоговірній, договірній та післядоговірній фазах своїх відносин із франчайзі прагнути запобігти будь-якому неправомірному використанню або, зокрема, передачі ноу-хау конкуруючим мережам, щоб уникнути шкоди інтересам мережі;
9. інвестує належним чином кошти, фінансові та людські, для просування свого бренду та участі в дослідженнях та інноваціях, які забезпечать довгостроковий розвиток і безперервність його концепції;
10. повинен інформувати потенційних та індивідуальних франчайзі про свою інтернет-комерцію та/або політику продажів;
11. намагатиметься захищати інтереси мережі при розробці своєї (франчайзера) комерційної та/або політики продажів в Інтернеті.

2.3 Зобов’язання кожного франчайзі:

Франчайзі

1. бере на себе зобов’язання лояльно співпрацювати з франчайзером у забезпеченні успіху мережі, до якої франчайзі приєднався як поінформований і повністю незалежний підприємець;
2. докладає всіх зусиль для розвитку франчайзингового бізнесу та підтримки загальної ідентичності та репутації франчайзингової мережі;
3. несе відповідальність за людські та фінансові засоби, які він використовує у своєму франчайзинговому бізнесі, і несе відповідальність як незалежний підприємець щодо третіх сторін за свої дії в рамках франчайзингу;
4. діяти лояльно щодо кожного з інших франчайзі мережі, а також щодо самої мережі;
5. повинен надати франчайзеру операційні дані, які можна перевірити, щоб полегшити визначення ефективності та фінансові звіти, необхідні для ефективного керівництва;
6. має дозволити Франчайзеру забезпечити належну підтримку якості та іміджу концепції в продуктах і послугах, які Франчайзі надає клієнту/споживачеві;
7. визнає свою відповідальність як повністю незалежного підприємця щодо замовника/споживача;
8. не розголошує третім особам ноу-хау та інші інформаційні матеріали щодо функціонування франшизи, надані франчайзером, ні під час, ні після припинення дії договору франшизи.

2.4 Поточні зобов’язання обох сторін:

Сторони

1. прагнуть захистити імідж і репутацію мережі під час ведення свого відповідного бізнесу;
2. виявляють добросовісність і чесність у своїх відносинах один з одним. Сторони мають надати письмове повідомлення про будь-яке порушення контракту та, якщо це не є недоречним, надати іншій стороні розумний час для виправлення невиконання;
3. повинні поважати конфіденційність інформаційних матеріалів щодо концепції франшизи, які надаються один одному;
4. має вирішувати скарги, претензії та суперечки добросовісно та доброзичливо шляхом чесного та розумного прямого спілкування та переговорів;
5. у відповідних випадках і якщо сторонам не вдалося вирішити суперечку шляхом прямих переговорів, добросовісно шукати посередництва перед судовим розглядом та/або арбітражем, організованим або схваленим членом національної асоціації EFF.

3. НАБІР, РЕКЛАМА ТА РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ

3.1 Оголошення про наймання Індивідуальних франчайзі не повинно містити двозначності та оманливих тверджень.

3.2 Будь-які матеріали щодо найму персоналу, реклами та реклами, що містять прямі чи опосередковані посилання на можливі майбутні результати, цифри чи прибутки, яких очікують Окремі франчайзі, мають бути об’єктивними та не вводити в оману.

3.3 Для того, щоб дозволити потенційним Франчайзі-фізичним особам укладати будь-які обов’язкові документи з повним знанням, їм надається копія цього Кодексу етики або відкритий доступ до нього, а також повне та точне письмове розкриття всіх інформаційних матеріалів до франчайзингових відносин протягом розумного часу до оформлення цих зобов’язуючих документів.

3.4 Потенційний франчайзі несе відповідальність за ретельний аналіз інформаційних матеріалів щодо франчайзингових відносин, у тому числі за вибір відповідної професійної консультації, перед підписанням франчайзингової угоди.

3.5 Потенційний франчайзі повинен надавати правдиву та прозору інформацію про свій досвід, фінансові можливості, навчання, досвід та будь-які інші інформаційні матеріали щодо франчайзингових відносин, які він надає з метою вибору франчайзером.

3.6 Якщо франчайзер укладає попередній договір із кандидатом у індивідуального франчайзі, слід дотримуватися таких принципів:

1. перед підписанням будь-якого попереднього контракту кандидату-індивідуальному франчайзі слід надати письмову інформацію про його мету та про будь-яку компенсацію, яку він може вимагати сплатити франчайзеру для покриття фактичних витрат останнього, понесених під час та у зв’язку з попереднім -контрактна фаза; якщо франчайзинговий договір укладено, зазначену винагороду має відшкодувати франчайзер або зарахувати в рахунок можливого вступного внеску, який має сплатити індивідуальний франчайзі;
2. попередній договір повинен визначати його термін і містити положення про розірвання;
3. Франчайзер може накласти положення про неконкуренцію та/або конфіденційність для захисту свого ноу-хау та ідентичності.

4. ВИБІР ІНДИВІДУАЛЬНИХ ФРАНЧАЙЗІ

Франчайзер повинен обирати та приймати як Індивідуальних франчайзі лише тих, хто, за результатами обґрунтованого дослідження, має базові навички, освіту, особисті якості та фінансові ресурси, достатні для ведення франчайзингового бізнесу.

5. ДОГОВІР ФРАНШИЗИ

5.1 Угода про франчайзинг повинна відповідати національному законодавству, законодавству Європейського співтовариства та цьому Кодексу етики та будь-яким національним розширенням до нього.

5.2 Угода захищає права промислової та інтелектуальної власності франчайзера з метою забезпечення загальної ідентичності, репутації та інтересів франчайзингової мережі.

5.3 Франчайзери повинні пропонувати франчайзі всі угоди та всі договірні домовленості, пов’язані з франчайзинговими відносинами, у письмовій формі офіційною мовою країни, де зареєстровано Індивідуального франчайзі, або мовою, якою франчайзі офіційно заявив, що володіє цією компетентністю. Підписані угоди повинні бути негайно передані Індивідуальному франчайзі.

5.4 У франчайзинговому договорі без двозначності встановлюються відповідні права та обов’язки сторін, а також усі інші істотні умови відносин.

5.5 Основні мінімальні умови угоди повинні включати принаймні таке:

1. права, надані франчайзеру
2. права, надані Індивідуальному франчайзі
3. права інтелектуальної власності франчайзера на бренди, знаки тощо, які повинні бути встановлені на термін, щонайменше дорівнює терміну дії договору франчайзингу
4. товари та/або послуги, які будуть надані Індивідуальному франчайзі
5. зобов’язання Франчайзера
6. зобов’язання Індивідуального франчайзі
7. умови оплати фізичною особою-франчайзі
8. тривалість угоди, яка має бути достатньо довгою, щоб дозволити окремим франчайзі амортизувати свої початкові та наступні інвестиції, специфічні для франшизи
9. підстави, включаючи повідомлення, яке повинні надати обидві сторони, для будь-якого поновлення угоди
10. умови, на яких Індивідуальний франчайзі має право продати або передати франчайзинговий бізнес як безперервне підприємство, і можливі переважні права Франчайзера щодо цього
11. положення, що стосуються використання Індивідуальним франчайзі відмітних знаків Франчайзера, торгової назви, товарного знака, знака обслуговування, вивіски магазину, логотипу чи іншої розпізнавальної ідентифікації
12. право франчайзера адаптувати систему франчайзингу до нових або змінених методів
13. умови розірвання договору
14. положення щодо негайної відмови після припинення франчайзингової угоди будь-якого матеріального та нематеріального майна, що належить Франчайзеру або іншому його власнику.

6. КОДЕКС ЕТИКИ ТА СИСТЕМИ МАСТЕР-ФРАНШИЗИ

Цей Кодекс етики застосовується до відносин між Франчайзером та його Індивідуальними франчайзі, а також між Головним франчайзі та його Індивідуальними франчайзі. Він не поширюється на відносини між Франчайзером та його головними франчайзі.