Сьогодні в Україні “Закон про франчайзинг” ще не прийнято. Той проєкт закону, який пропонують Асоціація та франчайзери, не зрозумілий владі, а інший і приймати не треба. Тому поки що франчайзинг регулюють Цивільний та Господарський кодекси України.

Цивільний кодекс України, Глава 76

Комерційна концесія

Стаття 1115. Договір комерційної концесії

  1. За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.
    Відносини, пов’язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються цим Кодексом та іншим законом.
    Стаття 1116. Предмет договору комерційної концесії
  2. Предметом договору комерційної концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.
  3. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.
    Стаття 1117. Сторони в договорі комерційної концесії
  4. Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.
    Стаття 1118. Форма договору комерційної концесії
  5. Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору концесії такий договір є нікчемним.
    Стаття 1119. Договір комерційної субконцесії
  6. У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії.
  7. До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, встановлені цим Кодексом або іншим законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії.
  8. Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно.
  9. Визнання недійсним договору комерційної концесії має наслідком недійсність договору комерційної субконцесії.
    Стаття 1120. Обов’язки правоволодільця
  10. Правоволоділець зобов’язаний передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов’язаних із здійсненням цих прав.
  11. Правоволоділець зобов’язаний, якщо інше не встановлено договором комерційної концесії:
    2) надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;
    3) контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.
    Стаття 1121. Обов’язки користувача
  12. З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов’язаний:
    1) використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;
    2) забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем;
    3) дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;
    4) надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця;
    5) інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;
    6) не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію.
    Стаття 1122. Особливі умови договору комерційної концесії
  13. В договорі комерційної концесії можуть бути передбачені особливі умови, зокрема:
    1) обов’язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;
    2) обов’язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач з використанням наданих правоволодільцем прав;
    3) обов’язок користувача не одержувати аналогічні права від конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;
    4) обов’язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.
  14. Умова договору, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, є нікчемною.
  15. Умова договору, відповідно до якої користувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі.
    Стаття 1123. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що пред’являються до користувача
  16. Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що пред’являються до користувача у зв’язку з невідповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем.
    За вимогами, що пред’являються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем.
    Стаття 1124. Право користувача на укладення договору комерційної концесії на новий строк
  17. Користувач, який належним чином виконував свої обов’язки, має право на укладення договору комерційної концесії на новий строк на тих же умовах.
  18. Законом можуть бути встановлені умови, за яких правоволоділець може відмовитися від укладення договору концесії на новий строк.
    Стаття 1125. Зміна договору комерційної концесії
  19. Договір комерційної концесії може бути змінений відповідно до положень глави 53 цього Кодексу.
    Стаття 1126. Припинення договору комерційної концесії
  20. Кожна із сторін у договорі комерційної концесії, строк якого не встановлений, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором.
  21. Розірвання договору комерційної концесії підлягає державній реєстрації відповідно до статті 1118 цього Кодексу.
  22. Договір комерційної концесії припиняється у разі:
    1) припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом;
    2) оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом).
    Стаття 1127. Збереження чинності договору комерційної концесії у разі зміни сторін
  23. Перехід виключного права на об’єкт права інтелектуальної власності, визначений у договорі комерційної концесії, від правоволодільця до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору комерційної концесії.
    Стаття 1128. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця
  24. У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нового позначення правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору і відшкодування збитків.
    У разі продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати.
    Стаття 1129. Наслідки припинення права, користування яким надано за договором комерційної концесії
  25. Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, дія договору не припиняється, крім тих його положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати, якщо інше не встановлено договором.
    У разі припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення настають наслідки, передбачені частиною третьою статті 1126 чи статтею 1128 цього Кодексу.

Господарський кодекс України, Глава 36

Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія)

Стаття 366. Договір комерційної концесії

  1. За, договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов’язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.
  2. Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.
    Стаття 367. Форма договору комерційної концесії
  3. Договір комерційної концесії повинен бути укладений у письмовій формі у вигляді єдиного документа. Недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору.
  4. Інші вимоги щодо укладання договору комерційної концесії встановлюються законом.
    Стаття 368. Комерційна субконцесія
  5. Договором комерційної концесії може бути передбачено право користувача дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом прав або часткою цього комплексу прав на умовах комерційної субконцесії, погоджених ним із правоволодільцем або визначених у договорі комерційної концесії.
  6. Якщо договір комерційної концесії визнано недійсним, недійсні також укладені на його основі договори комерційної субконцесії.
    Стаття 369. Винагорода за договором комерційної концесії
  7. Винагорода за договором комерційної концесії може виплачуватися користувачем правоволодільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором.
    Стаття 370. Обов’язки правоволодільця
  8. Правоволоділець зобов’язаний:
    передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, пов’язаних із здійсненням цих прав;
    видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпечивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку.
  9. Якщо договором комерційної концесії не передбачено інше, правоволоділець зобов’язаний:
    надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;
    контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.
    Стаття 371. Обов’язки користувача
  10. З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов’язаний:
    використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;
    забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконаних робіт, послуг, що надаються, якості таких самих товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) безпосередньо правоволодільцем;
    дотримуватися інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;
    надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги) безпосередньо у правоволодільця;
    інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;
    не розголошувати секрети виробництва правоволодільця та іншу одержану від нього конфіденційну інформацію;
    сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.
    Стаття 372. Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії
  11. Договором комерційної концесії можуть бути передбачені обмеження прав сторін за цим договором, зокрема:
    обов’язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;
    обов’язок користувача не допускати його конкуренції з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору комерційної концесії стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням належних правоволодільцеві прав;
    відмова користувача від одержання за договором комерційної концесії аналогічних прав у конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;
    обов’язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування виробничих приміщень, що мають використовуватися при здійсненні наданих за договором прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.
  12. Обмежувальні умови можуть бути визнані недійсними, якщо ці умови суперечать законодавству.
    Стаття 373. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувача
  13. Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що заявляються до користувача комерційної концесії у разі невідповідності якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконуються, надаються) користувачем.
  14. За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, останній відповідає солідарно з користувачем.
    Стаття 374. Зміна та розірвання договору комерційної концесії
  15. Договір комерційної концесії може бути змінений відповідно до положень, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
  16. Кожна із сторін договору комерційної концесії, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.
  17. При оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) договір комерційної концесії припиняється.
    Стаття 375. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця
  18. У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять у комплекс прав за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нових позначень правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору.
  19. У разі продовження чинності договору комерційної концесії користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.
  20. Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, договір продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.
    Стаття 376. Правове регулювання комерційної концесії
  21. Відносини, пов’язані з використанням у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання, регулюються цим Кодексом та іншими законами.

Від Fran Team

www.franchising.org.ua Вже більше 20 років основною метою діяльності Асоціації є всебічне сприяння розвитку франчайзингу в Україні, а також представлення та захист інтересів роботодавців у галузі франчайзингу у економічній, соціально-трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами цивільного партнерства. Відсвяткувавши своє двадцятиріччя, Асоціація продовжує впроваджувати нові продукти та сервіси: – повноцінно працює третейське урегулювання спорів, – ведеться робота над створення Фонду фінансування франчайзингу, – до реєстрації готується законопроект «Про франшизу», – учасники Асоціації залучаються до експертно-галузевих комітетів, метою роботи яких додаткове регулювання специфічних потреб франчайзерів. Цей рік буде присвячений першим крокам в реалізації Доктрини «Франчайзинг 2030». Долучайтесь!

Залишити відповідь

many languages